Новини
Про Олену Корабльову, героїню проєкту «9 життів» у ТРК «Солнечная Галерея»
Вона бере участь у конкурсах і посідає перші місця. Живе 6 років у щасливому шлюбі з Миколою, який теж є людиною з інвалідністю. Прямує до своєї мети та не зважає на сумніви інших.
Історія про те, чому не варто здаватись.
– Ти брала участь у багатьох конкурсах, розкажи, у яких саме?
– Я брала участь у всеукраїнському конкурсі для дівчат із інвалідністю «Краса без обмежень» 2019 року. Також був конкурс для сімейних пар із інвалідністю «Світ без обмежень», а ще була участь у всеукраїнській спартакіаді 2019 року.
– Які відчуття, коли посідаєш перше місце?
– О, це неперевершено! Взагалі це була неочікувана перемога, тому я не відразу зрозуміла, що це я. Моє ім'я назвали – і мені так добре стало!
– Я знаю, що у тебе чоловік також із інвалідністю. Ви просто познайомилися, закохалися, одружилися, чи все було не так просто?
– Ні, ось у цьому було й питання, бо не все так просто. Познайомились, закохались – так, усе відразу. Але потім почалися з обох боків питання. А як ви будете разом? Хто вам буде допомагати? Як ви впораєтеся? Як ви самі себе будете забезпечувати? Передусім були питання бутового характеру: як це буде? Як ви зможете? Ну, ми як завжди! Ну, ми зможемо! Ми такі! І ось уже 6 років ми можемо.
– «У двох інвалідів і діти будуть хворими?» Які ще дурниці ви про себе чули? Як ви на таке відповідаєте?
– Хочу сказати, мені такого запитання не ставили ніколи, тому що, напевно, я не дозволяю ставити мені такі запитання. Але я неодноразово від інших чула, що таке питання вони чули. Хочу сказати, що інвалідність – вона не завжди спадкова. У цілком здорової людини може щось трапитись – і вона стане людиною з інвалідністю. Тому я вважаю, що це недоречне питання і не зовсім коректне. Перед тим, як хочете поставити таке недоречне і некоректне запитання комусь із знайомих, подумайте, багато разів подумайте!
– Вашу пару можна наводити як приклад іншим? Які якості вашої сім'ї найцінніші?
– Ми вміємо розмовляти і домовлятися. Ми завжди разом, ми розуміємо одне одного навіть із погляду. «Наводити нас як приклад». Ну, я не вважаю це за потрібне. Тому що кожна людина сама створює себе. Єдина порада, яку я дам: «Ніколи не здавайтесь!»
– Олено, у чому твоя сила? І в чому сила твого чоловіка Миколи?
– Сила чоловіка в тому, що він може мене заспокоїти. Він може мене огорнути своєю увагою, турботою. І в той момент я відчуваю, що я захищена, що я кохана. І тоді я заспокоююсь. Я не знаю, у чому моя сила. Але, як мені говорить Коля: «Ти ніколи не здаєшся! Якщо ти маєш мету, ти до неї прямуєш. І ніколи не звертаєш праворуч або ліворуч, поки не досягнеш тієї мети, яку ти запланувала».